субота, 9 травня 2020 р.

Віртуальна книжкова виставка «Війна у серці, в пам’яті, в книжках»


Друга світова війна стала найбільш кривавою і жорстокою в історії людства. Україна вшановує пам’ять кожного, хто боровся з нацизмом, а також інших жертв війни. З цієї нагоди Ужгородська центральна районна бібліотека пропонує Вам звернутися до героїчних сторінок історії Другої світової війни, які представлені на віртуальній книжковій виставці «Тільки пам'ять не сивіє, вічно житиме в віках», де зібрані документи та матеріали, які присвячені трагічним подіям

Загребельний П. Європа 45/П.Загребельний.- Х.: Фоліо, 2002.- 605 с.                                                                                                                                  

Їх було семеро — люди різних національностей, різних поглядів і різної віри. Доля звела їх на війні, на ворожій німецькій землі, а ненависть до фашизму об’єднала. То був маленький інтернаціональний бойовий загін під командою українця Михайла Скиби. Голодні, загнані, зморені люди потрапили у самий вир війни і боролися з нею всіма своїми силами, подолали неможливі перешкоди, пройшли крізь пекельну небезпеку, щоб внести свою частку у Велику Перемогу, щоб мати можливість повернутися до рідних домівок, до вільного і щасливого життя.


Загребельний П. Дума про невмирущого: повісті/П. П.Загребельний.- Х.: Фоліо, 2003.- 398 с.

Повість «Дума про невмирущого» розповідає про трагічну долю українського юнака, яка стала символом гідності й непереможності людського духу. В шістнадцять років він добровольцем пішов на фронт. Він мріяв бути вченим, а став солдатом, зустрівся віч-на-віч з війною і не відступив, мужньо бився з фашистами, захищаючи рідну землю, батька й матір, свою кохану. Тяжкопораненим він потрапив у полон, та й там, у нелюдських умовах концтаборів, не припинив боротьби, вмирав, повертався до життя і знову вмирав, але не підкорився.. До книги ввійшли ще дві повісті про війну: «День шостий» та «В-ван!».


Пеунов В. Війна очима солдата/ В.Пеунов.-Д.:Альфа-прес, 2002.-368с


Якщо це й детектив, то дійсно досить сумний. Чи можна ексгумувати вбитий талант? Хто винен у його загибелі? Автор скрупульозно досліджує, як і за яких обставин це сталося, як трапилося, хто причетний до злочину, у якого, на жаль, глибокі корені. Роман у гостросюжетній, полемічній формі підіймає ряд гострих соціальних та морально-етичних проблем, які хвилюють наше суспільство в епоху гласності, коли плескає потік різноманітної інформації. Тема молоді і зв'язку поколінь — одна з провідних у книзі.

Довженко О. Україна в огні: кіноповість/О.Довженко.- Х.: Фоліо, 2010.- 349 с.

Довженка "Україна в огні" особлива. Це трагічний портрет нашого смертельно зраненого і все ж безсмертного народу
Цю кіноповість про Серед чотирьох пречудових кіноповістей Олександра невимовні страждання україн­ців від фашистів у роки другої світової війни та сумні "здобутки" довоєнного більшовицького панування письменник почав писати на початку війни. Зміст зображеного в кіноповісті – це жах війни, про який "не забудуть і потомки в віках", бо це таке горе, така наруга над українським народом, яка "лежить за межами обурення і відчаю". Відразу виникає запитання, чи можна загоїти такі рани? Можна, бо народ, який "звик тисячоліттями до сіяння, до життєтворення у всьому", без­смертний. І свідчень цьому такий епізод: "Не догоріли ще пожари, а люди кинулися вже до роботи. Уже копалися в городах... діставали з вузликів насіння і з пристрастю садили в землю"; 

Гончар О. Вибрані твори: у 4 т. Т.3 /О.Гончар.-К.: Сакцент Плюс, 2005.320с.

Твір Олеся Гончара “Людина і зброя” присвячено першим найтрагічнішим і найдраматичнішим місяцям війни. Про задум роману письменник сказав так: “Написати цю книгу підказав мені мій обов’язок перед товаришами, перед тими, хто на зорі своєї юності, в розквіті сил гинув на вогненних рубежах сорок першого року...”. Розповідь про долю молодих захисників рідної землі від фашистських полчищ концентрується навколо трьох основних подій: кровопролитні бої на Росі, героїчний захист Запоріжжя, зображені з погляду автора, і трагічні “ночі оточенські”, які постають із “листів” головного героя Богдана Колосовського (він, пам’ятаючи про обіцянку коханій писати “хоч у думках”, виконує її, бо в душі вірить, що дівчина почує його і за тисячу верст).


Гончар О. Вибрані твори: у 4 т. Т.4 /О.Гончар.- К.: Сакц ент Плюс, 2005.- 416 с.
Прапороносці – роман-реквієм, це – гімн на честь полеглих. Основна проблема роману: людина на війні. У творі змальовано біль утрат. Майже кожна сім’я утратила на фронті батька чи сина, дочку чи матір, а багато з них шкандибали на милицях. Автор писав, що він хотів поєднати високий дух романтики з "проривом до правди, до зображення війни справжньої, реальної, з її стражданнями, кров’ю, з її тяжкою солдатською героїкою.

Педак В. Дякуємо і мертвим, і живим. Документальний нарис/В.Педак – Д.:Січ. 2007. – 278 с.

Книга запорізького журналіста про долі остарбайтерів, які під час війни опинилися в Німеччині. Автор отримав сотні листів. На багатьох прикладах він доводить, що такі людські якості як порядність, та здатність розуміти чужу біду є у важкі хвилини визначальними. Той, хто здавався ворогом, ставав рятівником. Не зважаючи на війну та ворожнечу, людяність та гуманізм завжди притаманні людині



Більш цікавих та корисних книг про Другу світову війну ви зможете взяти в районній бібліотеці після закінчення карантину.




Немає коментарів: